Фейкові вакансії: як розпізнати шахраїв і не втратити гроші

Коротко

• Головна ознака фейкової вакансії: з вас хочуть гроші (за навчання, доступ, «страховий внесок», обладнання) або ваші дані (картку, коди з SMS, паспорт).
• Робота «просто переказувати гроші» чи «оформити картку» — це схема з грошовими мулами (дропами). За неї можна отримати кримінальну відповідальність.
• Завдання «підпалити», «сфотографувати об’єкт», «передати пакунок» за швидкі гроші — це вербування. Повідомляйте СБУ: 1516.
• Перевіряйте компанію поза листуванням: сайт, відгуки, реєстр юросіб. Для роботи за кордоном є перелік посередників на сайті Мінекономіки.
• Якщо вже заплатили або надіслали дані: банк, блокування картки, кіберполіція (0 800 505 170).

Перевірено: жовтень 2026

Фейкові вакансії — одна з найпоширеніших пасток для тих, хто шукає віддалену роботу. Шахраї копіюють назви справжніх компаній, імена рекрутерів і навіть логотипи, а потім або просять заплатити, або виманюють дані картки, або втягують людину у злочин. Work.ua пише, що лише за 2025 рік його команда заблокувала 108 000 шахрайських облікових записів. Отже, фільтри майданчиків працюють, але пильність кандидата все одно потрібна.

Нижче — схеми, які описують кіберполіція, Нацполіція, СБУ, НБУ та CERT-UA, і правила самих джобордів. Ми не публікуємо вакансій і не радимо конкретних роботодавців: мета статті — допомогти вам відрізнити справжню пропозицію від пастки.

Як виглядає фейкова вакансія

Кіберполіція перелічує типові «крінжові вакансії»: «скріншотер», «лайкер», «перекладач без досвіду», «любитель готелів», «ТікТок-спеціаліст». Назви різні, але механіка одна: просте завдання, висока оплата, жодної співбесіди. Дія.Безбар’єрність додає: вакансія має бути конкретною й зрозумілою, а порожні або щойно створені профілі в соцмережах мають насторожити.

Окремо про заробіток на лайках і відгуках ми писали в статті «Лайки за гроші» — там та сама логіка: перші копійки платять, щоб потім попросити більше.

«Платне навчання», «депозит» і обладнання

Найстаріша схема — передоплата. За даними кіберполіції, шахраї просять заплатити за «доступ», «навчання» або «страховий внесок». Варіанти: «стартовий набір», форма, «ліцензія на програму», внесок за «гарантію» чи «депозит за обладнання». Work.ua описує це як схему № 5 «Пройдіть платні курси або внесіть страховий внесок»: кандидату кажуть, що він майже підходить, але треба «підтягнути навички» на платних курсах.

Ще один прийом — фальшивий аванс. Кіберполіція Одещини описує підроблені чеки та скріншоти: у застосунку платіж нібито «очікує зарахування», а людину просять переказати частину суми «на оформлення документів». Грошей насправді немає, а свої жертва втрачає. Там же головне правило: «жодна легальна компанія не вимагає попередньої оплати від кандидата».

Нюанс: Work.ua зазначає, що брати гроші за працевлаштування теоретично можуть тільки кадрові агентства. Але і тоді має бути договір із реальною юрособою, а не переказ на картку «менеджера».

Робота «з картками»: дропи і грошові мули

НБУ пояснює: «грошові мули» (або дропи) — люди, які за винагороду передають свої картки чи рахунки іншим. Оголошення обіцяють «оренду» картки (у прикладі НБУ — ≈1000 грн/день) або роботу, де треба відкрити рахунок на своє ім’я для переказів. Через такі рахунки проганяють гроші від шахрайства, тероризму, торгівлі людьми й наркотиками.

Схожий, але м’якший варіант — схема № 4 у Work.ua: «Оформіть карту для виплат». «Роботодавець» дає реферальне посилання на картку певного банку, і вся «робота» на цьому закінчується: схема лише збирає бонуси за нових клієнтів. Справжній роботодавець може запропонувати зарплатний проєкт, але не просить оформлювати картку за чужим посиланням до укладення договору.

Приклад повідомлення, де пропонують гроші за використання картки.

Криптовалютні «завдання» з поповненням балансу

Ця схема виростає з «лайкерів» і «любителів готелів». Спершу людині дають прості завдання й платять невелику суму. Потім, як пише кіберполіція, змушують внести більше під приводом «розширення можливостей» або «доступу до вигідніших завдань». Гроші, які показує особистий кабінет, вивести вже не вдається. Конкретне оформлення (баланс у криптовалюті, «пакети» завдань, «рівні» акаунта) варіюється від сайту до сайту [не перевірено: окремої української офіційної сторінки саме про крипто-завдання я не знайшов].

Інша криптосхема — «вакансії» менеджерів. Work.ua описує криптошахраїв (схема № 10), які наймають «менеджерів з продажів» чи «retention-менеджерів». Насправді ці люди телефонують українцям і європейцям та вмовляють вкласти гроші в «біржу». Схожі «офіси» (схема № 7) обманюють людей телефоном, і за це передбачена кримінальна відповідальність.

Простий тест: якщо для «роботи» треба поповнити рахунок, купити криптовалюту або «розблокувати» виплату — це не робота.

Приклад повідомлення, де вимагають поповнити рахунок для «виведення» грошей.

Підпали й «легкі гроші»: вербування під виглядом роботи

СБУ і Нацполіція попереджають про схему «Є робота. Швидко. Гроші одразу». Під виглядом простого завдання людині пропонують підпалити автомобіль, будівлю чи інше майно. Виконавець може навіть не знати, хто стоїть за пропозицією. За даними СБУ, вербувальники маскуються під роботодавців або волонтерів. Вони можуть надіслати «прайс-лист» із розцінками за диверсії і замовити дрібниці: передати пакунок, сфотографувати об’єкт, купити компоненти, поділитися геолокацією.

Буває, що людину потім лякають «кримінальною справою» від імені СБУ чи поліції. Спецслужба прямо попереджає: росіяни можуть видавати себе за співробітників СБУ чи Нацполіції й шантажувати людей.

Переведення в Telegram і фейкові HR

Майже всі схеми ведуть у месенджер, бо там немає модерації джоборду. Work.ua описує «підміну рекрутера» (схема № 11). Шахраї знаходять Telegram справжнього рекрутера компанії (наприклад, hr_villa) і створюють схожий нік із символом чи цифрою (hr_villa1). Кандидат шукає ім’я в Telegram, пише фейку, а той вимагає гроші «за працевлаштування».

Що допомагає:

1. Листуйтеся в чаті джоборду, поки не впевнились у компанії. Robota.ua, наприклад, зробила внутрішній чат без обміну особистими контактами.
2. Беріть контакт рекрутера з вакансії чи сайту компанії, а не з пошуку в Telegram. Звіряйте нік посимвольно.
3. Не надсилайте коди з SMS і Telegram — їх просять для викрадення акаунта. Як захиститися, ми розібрали в статті «Зламали Telegram: що робити».
4. Нічого не встановлюйте на прохання «HR». CERT-UA описав атаку групи UAC-0145 (Sandworm) на IT-фахівців. Зловмисники вивчали резюме, писали від імені IT-компанії, переводили розмову в Telegram і навіть проводили справжню Zoom-співбесіду англійською. Потім просили для «технічного інтерв’ю» підключитися до «корпоративного VPN» — модифікованого клієнта на основі WireGuard із прихованим шкідливим кодом.

Фейкова робота за кордоном

«Робота в Польщі/Чехії/Німеччині, житло й квитки за наш рахунок» — класика. Ризики ті самі: передоплата «за візу», «бронювання місця» чи «медогляд», а також вимога надіслати паспорт. Work.ua зазначає, що вимоги платити трапляються саме у вакансіях з релокацією.

Перевірте посередника. Мінекономіки публікує перелік суб’єктів господарювання, що надають послуги з посередництва у працевлаштуванні за кордоном (станом на 01.10.2026, відповідно до постанови КМУ № 1118). Якщо агентства в переліку немає, вимагайте пояснень і договір, а гроші наперед не переказуйте. Справжній іноземний роботодавець має сайт, адресу й реєстрацію, які можна перевірити незалежно.

Як перевірити компанію (ЄДР, сайт, відгуки)

1. Назва і код ЄДРПОУ. Попросіть повну назву юрособи або ФОП і код. Перевірте в Єдиному державному реєстрі на порталі Мін’юсту (usr.minjust.gov.ua) [не перевірено: 18.10.2026 портал не відкрився з нашого сервера]. Звірте дату реєстрації, вид діяльності й керівника.
2. Сайт і домен. Справжній сайт компанії, а не лендинг на тиждень. Як перевірити вік домену, відгуки й ознаки фішингу, читайте в статті «Як перевірити сайт на шахрайство».
3. Пошта. Лист із корпоративного домену, а не з безкоштовної скриньки.
4. Відгуки. Пошукайте назву компанії разом зі словами «відгуки», «шахраї», «обман». Подивіться профіль на джобордах.
5. Позначки майданчика. Robota.ua перевіряє роботодавців через кваліфікований електронний підпис: за її даними, щотижня блокує близько 600 фейкових компаній, а за рік верифікація не пропустила понад 5 000 роботодавців. Позначка «перевірено» знижує ризик, але не скасовує інших правил.

Шахраї на Work.ua, robota.ua, OLX і LinkedIn

Великі джоборди модерують вакансії, але фейки все одно прослизають, а ще частіше шахраї «перехоплюють» кандидата після відгуку.

• Work.ua радить не переказувати гроші за працевлаштування, не передавати дані карток, не проходити верифікацію на невідомих сайтах і повідомляти про підозрілі вакансії. Номери з кодами 070 і 090 — платні, туди не дзвоніть.
• Robota.ua має чотири рівні захисту: КЕП-верифікацію, антифрод, налаштування приватності резюме та захищений чат (опис). Номер телефону можна показувати лише перевіреним компаніям.
• LinkedIn у довідці Recognize and report scams пише: легальні компанії не вимагають переказів, чеків чи подарункових карток як умову відгуку. Насторожує й рання вимога банківських даних чи фото документів. Поскаржитися на вакансію: More → Report this job → I think it’s spam or a scam.
• OLX, соцмережі, Telegram-канали. Тут модерація слабша. Дія.Безбар’єрність радить дивитися профіль автора оголошення.
• Djinni та інші IT-майданчики: офіційної сторінки про безпеку я не знайшов [не перевірено]. Для IT особливо важливий кейс CERT-UA з «корпоративним VPN».

Безпечні способи шукати віддалену роботу

• Відгукуйтесь через джоборди з верифікацією роботодавців і листуйтесь у їхньому чаті.
• Тримайте окрему пошту для пошуку роботи й не викладайте паспорт у відкритому резюме.
• Платформи мікрозадач і тестування мають публічні правила та довідку. Наприклад, у нас є огляди тестування сайтів за гроші і Clickworker. Навіть там не платіть за «доступ» і нічого не обіцяйте собі наперед: заробіток залежить від завдань.
• Офіційне працевлаштування з договором — найкращий захист: кіберполіція прямо радить перевіряти роботодавця й обирати офіційне працевлаштування.

Що робити, якщо вже заплатив або надіслав дані

Контакти: кіберполіція — 0 800 505 170 або заява онлайн; СБУ — 1516; банк — номер на звороті картки або в застосунку. Зберігайте скриншоти чатів, профілі, номери телефонів, посилання й квитанції: без них заяву розглядати складніше.

Чек-лист перед відгуком

• ☐ Ніхто не просить грошей: за навчання, доступ, форму, візу, «депозит».
• ☐ Не просять CVV, PIN, коди з SMS, логін банкінгу чи «відкрити картку/рахунок».
• ☐ Є назва юрособи, код ЄДРПОУ, сайт і реальні контакти.
• ☐ Обов’язки конкретні, зарплата відповідає ринку.
• ☐ Рекрутер пише з контакту, вказаного у вакансії, нік збігається посимвольно.
• ☐ Немає завдань «щось сфотографувати, передати, підпалити».
• ☐ Не треба встановлювати програми, VPN чи APK від «HR».
• ☐ Для роботи за кордоном: посередник є в переліку Мінекономіки, є договір.

Часті запитання

Чи буває легальна робота з оплатою навчання?

Буває, що компанія пропонує курси, але легальний роботодавець не робить оплату умовою працевлаштування. Кіберполіція Одещини: «жодна легальна компанія не вимагає попередньої оплати від кандидата». Якщо вам кажуть «заплатіть — і ми вас візьмемо», це червоний прапорець.

Мені вже заплатили 100 грн, значить, усе чесно?

Ні. Кіберполіція описує, що невелику першу виплату роблять саме для того, щоб завоювати довіру, а потім просять внести більше.

Чи можна «просто дати картку на тиждень» за винагороду?

Ні. За НБУ, це схема грошових мулів, і власник картки може стати співучасником злочину. Через рахунок можуть проганяти гроші від шахрайства чи фінансування тероризму.

Що робити, якщо пропонують «легку роботу» сфотографувати об’єкт чи щось підпалити?

Не виконувати, зберегти листування й повідомити СБУ за номером 1516 або через чат-бот «Спали фсбшника». За диверсії передбачено до 15 років ув’язнення або довічне.

Рекрутер просить перейти в Telegram. Це шахрай?

Не завжди, але це привід бути уважнішим. Звірте нік із контактом у вакансії, не надсилайте коди й не встановлюйте програм. Work.ua фіксує підміну рекрутерів зі схожими ніками.

Як поскаржитися на фейкову вакансію?

На Work.ua — повідомте майданчик про підозрілу вакансію (сервіс прямо просить про це). На robota.ua — через службу підтримки [не перевірено: точну назву кнопки скарги я не перевірив]. На LinkedIn — More → Report this job. Якщо втратили гроші, додатково зверніться до банку та кіберполіції.

Як перевірити агентство з працевлаштування за кордоном?

Знайдіть його в переліку посередників на сайті Мінекономіки, перевірте реєстрацію в ЄДР і не платіть до укладення договору.

Джерела (перевірено 18.10.2026): Кіберполіція: як шахраї обманюють, пропонуючи роботу; Кіберполіція: шахрайські вакансії; Кіберполіція: грошові мули; Нацполіція (Одещина): шахрайство з працевлаштуванням; СБУ та Нацполіція: схеми вербування; СБУ: нові схеми вербування; НБУ #ШахрайГудбай: грошові мули; CERT-UA: UAC-0145, компрометація при працевлаштуванні; Мінекономіки: перелік посередників; Дія.Безбар’єрність: як перевірити роботодавця; Work.ua: схеми шахраїв; Work.ua: ознаки шахрайських вакансій; Work.ua: тест про шахраїв; robota.ua: Product Review 2026; LinkedIn: recognize and report scams; LinkedIn: report a job.